Малошумний, бюджетний, екологічний вид транспорту все більше витісняють з наших доріг маршрутки. До того ж, оновлювати тролейбусний парк у Тернополі держава не поспішає. А погані дороги та стара техніка — не найкраще поєднання.

Робочий день у цих людей починається о пів на п’яту ранку. Приблизно у той же час, коли їхні колеги-ремонтники закінчують свою роботу – у нічну зміну.

Нині у тролейбусному парку КП “Тернопільелектротранс” – 55 машин. Тоді як два десятки років тому їх було вдвічі більше. А перший тролейбус виїхав на тернопільські вулиці 35 років тому.

– Робота у нашому депо триває цілодобово, – розповідає перший заступник директора КП “Тернопільелектротранс” Володимир Зелінський. – Увечері, після рейсу всі тролейбуси заїжджають в ось ці бокси – на техогляд. Справні — їдуть відразу у манеж. Несправні — на ремонт.

Механіки, які чергують уночі, усувають дрібні несправності. Якщо машина потребує ґрунтовного ремонту, каже чоловік, — його теж проводять у тих боксах.

Заходимо у велетенський ангар. Тут вишикувалися у ряд на ямою кілька тролейбусів. У канаві під машинами пораються чоловіки. Тут холодно, тож усі працюють у верхньому одязі. Коштів на те, аби утеплити бокси і створити кращі умови роботи для людей, “Тернопільелектротранс” не має.

– Ось на цих двох канавах ми ремонтуємо тролейбуси із поломками, які виникли на маршруті, – показує рукою начальник служби рухомого складу Богдан Бурий на вишикувані у шеренгу тролейбуси. – А з такими дорогами, як тепер у нашому місці, тролейбуси виходять з ладу швидко.

На ямах і в льодовій колії, як він пояснює, виходять з ладу пневматичні ресори. Також ламаються прилади реактивної тяги.

– І ремонт цих деталей щоразу займає багато часу, – нарікає чоловік.

Часто ремонтникам із тролейбусного парку доводиться виїжджати до машин в різні частини міста. Адже комунальники, за словами майстрів, посипають дороги у місті піском, у якому трапляються цвяхи та бите скло.

– Колесо тролейбуса не порівняти з автомобільним, – каже пан Бурий. – Аби замінити пробите, треба розкрутити десять гайок, розбортувати колесо, поміняти камеру, збортувати його і встановити все на місце.

Тож при такій поломці тролейбус простоює більше години. Натомість реактивну тягу, як кажуть майстри, лагодити треба ще довше.

Поруч розташовані місця, де тролейбуси проводять плановий ремонт. Біля квадратного тролейбуса з маршруту №10 порається слюсар Арсен Хомів. Чоловік лагодить дверний механізм, завдяки якому вони відчиняються.

– Тролейбуси у нас – переважно старі, тож ремонтувати їх доводиться часто, – каже чоловік. – Уже кожен гвинтик знаю! Постійно все розбираємо і збираємо.

Справні та відремонтовані тролейбуси вирушають у манеж. Це — кільцева дорога на території депо. Усі машини “ночують” тут. Спостерігаю, як тролейбуси виїжджають звідти один за одним. Трохи осторонь стоїть округлий старенький жовтий тролейбус.

– Це наш раритет! – каже Володимир Зелінський, киваючи на тролейбус “Skoda 9Tr”. – Нещодавно приїздили двоє хлопців з Америки, аби на нього глянути. Вони фанати тролейбусів і всього, що з ними пов’язане. Влаштували собі мандрівку Україною, аби подивитися на “динозаврів”, які у нас ще їздять.

До слова, не лише в Америці захоплюються “рогатими”. Цікаво, що у Тернополі навіть існує клуб любителів тролейбусів.

– Молоді люди приходили до нас, фотографували старі моделі машин, вивчали їх, – пригадує чоловік. – Їх було більше двох десятків. Але тепер їх стало менше і приходять вони рідше. Та все ж приємно, що молодь цікавиться таким. Тролейбус – екологічний вид транспорту на відміну від більшості інших.

До речі, раритетну “Шкоду” планують відремонтувати. Звичайно, на маршрут вона уже не вийде, однак цю машину можуть використовувати для екскурсій містом і виставкових потреб, вважають керівники “Тернопільелектротрансу”.

Тернопільський тролейбусний парк поповнюється новими машинами, однак дійсно нового тролейбуса для нашого міста не купували уже давно.

Мало хто знає, але вже чотири роки вулицями обласного центру мали б курсувати дві новесенькі машини з Львівського автобусного заводу. Втім, навряд чи вони взагалі у Тернополі колись з’являться.

– Ще у 2008-му ми оформили лізингову угоду з Львівським автобусним заводом на сім нових тролейбусів, – каже перший заступник директора КП “Тернопільелектротранс” Володимир Зелінський. – Сплатили тоді 2 мільйони 110 тисяч гривень. Тобто 30% від загальної суми, що на той час відповідало ціні двох машин. Однак почалася криза, ціни різко зросли і підприємство відмовилося віддавати нам наші тролейбуси.

Комунальне підприємство подавало до суду. Його рішення було на користь “Тернопільелектротранс”. Але відібрати у заводу тролейбуси не вдається досі.

До речі, міська рада у 2013-му виділила 3,3 млн грн на закупівлю нових тролейбусів для Тернополя. Однак це не означає, що парк дійсно поповниться.

– Міська влада може виділяти кошти лише на умовах співфінансування із Держбюджету, – пояснює заступник директора. – Уряд мав нам дати половину необхідної суми. Та поки що не виділив ані копійки.

Текст і фото – 20 хвилин